На столі – вишитий рушник, розламана хлібина, поруч – кетяги калини, гілочка зеленого барвінку, букет свіжих квітів, перев’язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику.
Лунає музика – «Реквієм» А.Моцарта (упродовж композиції звучатиме то тихіше, то гучніше). Учні, одягнені в темного кольору вбрання, виходять з обох боків і шикуються в журавлиний ключ.
Юнак запалює свічку, читає вірш А.Королів «Стіни плачу»… Так починається відкрита історико-літературна година пам’яті «Трагічні сторінки голодомору 1932-1933 років», проведена класним керівником Ясінською Людмилою Олександрівною з учнями 6 класу Цвітоського НВО 24 листопада.
Сторінка за сторінкою перегортались скорботні сторінки достовірної історії нашого народу. Читці Пальчевський Тарас, Козійчук Анна, Каганюк Олександр, Черняк Ангеліна, Шурхно Дарина декламували «У той рік заніміли зозулі» Д.Головка, «Вічний монолог» М.Замиги, «Ти кажеш, не було голодомору?» та інші вірші. Все це відбувалося під час презентації «Голодомор 1932-1933р.р.». » Під час демонстрації відеокліпу Оксани Білозір учениця 8 класу Боровська Ольга виконала пісню «Свіча».
Тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного голодомором. В пам’ять про ці жахливі голодні роки учні в суботу о 16 годині запалять свічки і поставлять їх так, щоб їх видно було знадвору. Вони потрібні для кожного з нас, тому що символізують нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених наших українців.
Хай світло від свічки у небо летить,
Хоча б одну душу зігріє в цю мить.
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
А завершила виховну годину пісня………………………………………………. |
